З 1 січня 2018 року у Польщі почнуть діяти нові правила працевлаштування іноземців на сезонну роботу. Внаслідок цих змін буде впроваджено новий тип дозволу на сезонну роботу. Це стосуватиметься сільського господарства, садівництва і туризму.
Про зміну правил працевлаштування іноземців на сезонну роботу згідно з директивою Європейського Парламенту і Європейської Ради розповів в ефірі Polskie Radio 24 віце-міністр родини, праці й соціальної політики Станіслав Швед. Послухаймо, що він сказав:
- Справа дуже важлива, особливо у сьогоднішній добрій ситуації на нашому ринку праці, де нині дуже низький рівень безробіття, тому й маємо високий попит на працівників з третіх країн – здебільшого маю на увазі працівників з України чи Білорусі, звідки до нас найбільше прибуває людей.
Ми повинні були владнати дві справи. Головне - це так звана, сезонна євросоюзна директива, яка змушує нашу країну до більш вимогливої політики щодо працевлаштування сезонних працівників у трьох галузях: рільництво, садівництво і туризм. І тут ми дійсно застосували впровадження так званих сезонних дозволів, намагаючись максимально спростити оформлення на роботу працівників. Сезонний дозвіл на роботу видаватиметься протягом року на 9 місяців. Крім цього, ми впровадимо таке полегшення для рільників, що в особливих ситуаціях чи в час негоди фермер, в рамках цього ліміту, зможе доручити працю без оформлення чергового дозволу на виконання іншого роду роботи на 30 днів іншому іноземцю. Така директива набуває чинності 1 січня 2018 року. Ми, звичайно, не дотримуємося визначеного Євроспільнотою терміну, але ми довго узгоджували нові правила з фермерськими організаціями.
- Тобто, до кінця року ще будуть діяти старі правила?
- Ще додатково ми впровадили перехідне правило, що ті особи, які цього року працюють ще на так званих короткотермінових запитах-замовленнях, матимуть можливість їх використовувати ще 2018 року. Вирішуємо також справи, пов’язані з так званим тестом ринку праці. Усе це допомагатиме легше влаштовувати на роботу сезонних працівників.
- А такі зловживання досить помітні. Йдеться про оті заявки на роботу, коли під час працевлаштування іноземця зголошується якась вигадана одноособова фірма, яка штампує такі запрошення на роботу. Їх в Україні продають по 800 доларів. Потім до Польщі приїжджає іноземець, а фірми, до якої він прибув, немає. Тож грошей у нього нема і роботи нема:
- Саме так. Тому такою другою частиною зміни Закону про популяризацію працевлаштування у закладах на ринку праці була справа, пов’язана з так званими заявками, тобто працевлаштування на короткотермінові, шестимісячні періоди. І тут ми справді впроваджуємо зміни, що полягають на більш жорсткій регламентації – це те, про що Ви говорили – про торгівлю запрошеннями. Ось, дивіться, минулого року було видано 1 мільйон 300 тисяч запрошень на роботу, а в’їхало до нашої країни на цими заявками 800 тисяч осіб. Тобто 500 тисяч запрошень було отримано можливо і на торгівлю ними. У нас є звіт з Підкарпатського воєводства, - у 80% перевірених підприємців, які намагалися працевлаштувати працівників в рамках запрошення, ці працівники в’їхали, але вони у цих роботодавців не з’явилися. Вони мабуть поїхали чи до великих міст, чи далі – за кордон. Бо ж на основі запрошення на роботу громадяни України отримують візи і в’їжджають до нашої країни, цим самим в’їжджаючи до країн Євросоюзу. Але тепер необхідно буде підтверджувати початок роботи у конкретного підприємця, тобто ми тепер матимемо інформацію про те, якою мірою громадянин України (бо вони складають 96% усіх прибулих заробітчан) зголосився до цього роботодавця. Тоді справа буде більш впорядкована. Але життя змінюється і вже для громадян України діє безвізовий рух.- У Вас ще немає даних скільки українців їдуть через Польщу далі на Захід, щоб там працювати?
- Цього ми не маємо, але ми маємо інформацію, що польський ринок змінився. Якщо раніше можна було легко знайти працівника з України на нижчу ставку, то тепер таке явище зникає, українці вже диктують свої ставки. Це вже просто вимога ринку. Я також повідомлю, що ми з Міністерством сільського господарства працюємо над ще більшим спрощенням правил працевлаштування в рільництві.
- Саме фермери, вірніше їхні профспілки домагалися того, щоб не платити отієї мінімальної ставки 13 злотих за годину, бо, мовляв, вони таких грошей не мають. Міністерство на це не пішло, а може наступного року це вдасться?
- Найбільшою проблемою вже не є розмір погодинної ставки – а те, про що здебільшого повідомляють фермери – людина приїжджає на роботу, працює два-три дні, роздивляється і потім втікає на іншу роботу, тобто існує велика конкуренція. Бо сьогодні, коли існує форма заявок - у послугах, будівництві чи де-інде, то якщо людина має можливість працювати не на занадто тяжкій роботі, то вона обирає зручніший для себе варіант з такою ж оплатою.