logo-image Робота в Польщі
RU
UA
logo-image Робота в Польщі
logo-image Робота в Польщі

Пастка для нелегальних працівників

Пастка для нелегальних працівників

Більшість українців, що приїжджають до Польщі, вибирають нелегальну роботу через обіцянки високих зарплат і боязні зв’язуватися з державним апаратом. Однак, роботодавці все частіше використовують це на свою користь, щоб тримати працівників під тотальним контролем. П'ятнадцятигодинний робочий день, ніякої страховки, затримка (а іноді й повна відсутність) зарплати – все це реалії світу нелегальної праці. Про скарги не може бути й мови – один дзвінок і депортація.

Дарія приїхала в Польщу три роки тому. З тих пір жодного разу не працювала обіцяних 8 годин на день. Роботодавці завжди хотіли, щоб вона працювала як можна більше. Найчастіше 14-15 годин. Практично відразу по приїзді дівчина влаштувалася на роботу в готель в Душниках-Здруй (Dusznikach-Zdroju). Готель для 70-ти осіб вимагав кухарів, прибиральників, завгоспів, хостес. Всіма ними були Дарія й ще одна українка. Дві дівчини на цілий готель.

Підйом о 5:30. Відразу після нього Дарія завантажувала дві тачки дерева й розтоплювала готельну піч. Сніданок починався о 7 ранку. Шведський стіл. Я повинна була все приготувати: млинці, сосиски, яєчню, хліб. Перед цим потрібно було встигнути з мийкою – весь посуд мав блищати до сніданку. Робочий ритм переривав звук дзвінка з реєстрації – цей звук означає, що хтось хоче виїхати. Швидке прибирання після сніданку й робота в номерах. Зміна постільної білизни, пилосос, миття ванної. Новий гість дзвонить і ось я вже біжу з третього поверху на реєстрацію.

У Душниках власник не хотів мене відпускати, щоб я з’їздила за новою візою. Чи не платив всіх грошей, якщо хтось із нас їхав додому. Говорив, що як повернемося – віддасть всю суму. Бувало, що співробітники збігали з валізами через вікно. Якщо господар бачив це на камерах, наздоганяв і повертав назад.

Ми працювали за звичайною ставкою. Ніяких премій і надбавок. Повинно було бути вісім годин, а за понаднормові належало 150% ставки, але власник жодного разу нам їх не виплатив. За свята, вихідні й понаднормові платили тільки полякам. Шеф просто повторював, що якщо будемо більше працювати, отримаємо більше грошей.

Все це гра в чорну роботу

Богдан приїхав до Польщі в 2015 році. «Завдяки одному знайшов роботу на будівництві в Кракові – практично всі мої друзі працюють нелегально на будівництвах. Так вони більше заробляють, але завжди є шанс, що взагалі не заплатять. Якщо працюєш за договором-дорученням (umowa-zlecenie), то шеф може з дня на день урізати зарплату, сказавши, що тепер повинен більше платити за твоє працевлаштування», – говорить Богдан.

Схожий досвід в нелегальній роботі має Дарія: «Після мого переїзду до Варшави, шеф сказав, що нічого мені на руки не дасть. Всі папери буде зберігати у себе в офісі. Я працювала за договором-дорученням, хоча нічого й не підписувала. Кожен роботодавець мені говорив, що через три місяці роботи мені дадуть договір. Проходило півроку, але договору так і не з’являлося».

Це схоже на гру – каже Борис – Роботодавець говорить тобі: я не буду платити податки, і ти не будеш платити. Будеш працювати в сірій зоні, і разом ми більше заробимо. Через два місяці це закінчується тим, що він тобі не платить взагалі. Приходиш і кажеш, що він обіцяв. А він у відповідь – поскаржишся комусь, і він здасть тебе прикордонникам, як нелегала. У найважчій ситуації знаходять молоді та недосвідчені. Вони часто залишаються одні – без грошей і підтримки. Багато друзів дзвонили мені з проханням про допомогу. Я знаю в сумі штук 15 таких історій, коли людей залишали без грошей, і вони не знали, що робити далі – зітхає чоловік.

Те, що нелегальне працевлаштування є серйозною проблемою, підтверджує Юрій Карягин, керівник Профспілки українських Працівників у Польщі. «У ті три місяці, що я займався інформаційним пунктом, половина українців, які до мене зверталася, працювали в сірій зоні. Зверталися не тільки влаштовані нелегально зі скаргами про вкрадену зарплату, але й законно працевлаштовані. Буває, роботодавець говорить, що його фірма збанкрутувала й нічим платити, не дивлячись на те, що існує ще кілька інших. Ми, як об’єднання допомогли нашим співвітчизникам повернути вже 300 тис. злотих, які з різних причин не виплатили роботодавці».

Юрій стикався з найрізноманітнішою реакцією роботодавців: «Одні вибачаються й посилаються на те, що є просто посередниками, які наймають людей на будівництва, але є й ті, хто всерйоз погрожував фізичною розправою».

Чи може щось змінитися?

«У минулому році ми провели понад 7 тисяч перевірок у фірмах, які наймають іноземців. 84% перевірених працівників становили українці. Найчастіше ми зустрічали нелегальний найм. Однак, варто зазначити, що знання законів і власних прав серед працівників з України значно зросло. Ще кілька років тому ми не отримували ніяких скарг взагалі, але останнім часом нам все частіше описують умови, в яких іноземці змушені працювати. На жаль, найчастіше вони це роблять уже після того, як втрачають роботу й повертаються на Батьківщину», – говорить Ярослав Лещневскі (Jarosław Leśniewski) з Департаменту законності працевлаштування Державної інспекції праці.

Поправки бачить директор Stowarzyszenia Interwencji Prawnej Вітольд Клаус (Witold Klaus): «Позиція працівників з України в Польщі значно зміцнилася. Звичайно, це не означає, що зараз не трапляється актів експлуатації іноземних співробітників. При більш ніж мільйоні працевлаштованих українців у 2017 році, подібних випадків уникнути не вдасться. З іншого боку працівники з-за східного кордону зараз відчувають себе настільки впевнено, що подають скарги на начесних роботодавців. Говорить це також про те, що вони були працевлаштовані законно. В іншому випадку така скарга могла б легко закінчитися для них штрафом за нелегальне працевлаштування й депортацією з Польщі».